невинний — неви/нен, неви/нна, неви/нне. 1) Який не має за собою вини; який не зробив нічого злочинного. Невинна кров. 2) Морально чистий, непорочний. || Який виражає моральну чистоту, непорочність. || Пов язаний з морально чистою, непорочною поведінкою. 3) … Український тлумачний словник
невинний — [неиви/н:ией] м. (на) н :ому / н :ім, мн. н :і … Орфоепічний словник української мови
невинний — прикметник … Орфографічний словник української мови
драстично-невинний — прикметник … Орфографічний словник української мови
чистий — I (який не містить домішок; високої якости), щирий, бездомішний; перемитий, промитий (очищений промиванням) Пор. охайний II ▶ див. невинний 1), невинний 2), невинний 3) … Словник синонімів української мови
неповинний — а, е. Який не має за собою якої небудь вини; непричетний до злочину і т. ін.; невинний. || Щирий, чистий; невинний … Український тлумачний словник
чистий — а, е. 1) Не забруднений, не замазаний, без бруду, пилу і плям. || Випраний, свіжий, ще не ношений. || у знач. ім. чи/сте, того, с. Випраний, свіжий, ще не ношений одяг. || Якого тримають у чистоті; прибраний. не засмічений, охайний. || Одягнений… … Український тлумачний словник
незайманий — I (якого ніхто не брав, не використовував, до якого ніхто не приступав тощо), неторканий, неторкнутий, недоторканий, нерушений; непочатий, нерозпочатий (якого не починали, до якого ще не бралися); цілий (який зберігся, залишився) II ▶ див. глухий … Словник синонімів української мови
безгрішний — I а, е. 1) Який не має ніякої провини, ні в чому не винний; безвинний. || Чистий, невинний. 2) Який нічого не робить (не зробив) супроти релігійної, церковної моралі. II а, е, розм. Який не має грошей … Український тлумачний словник
безневинний — а, е. За яким немає ніякої вини; безвинний, невинний. || Який нікому не робить шкоди, зла … Український тлумачний словник
